Словарь української мови (1924)/розвітритися
◀ розвісити | Словарь української мови Р розвітритися |
розвішати ▶ |
|
Розві́тритися, риться, гл. безл. Сдѣлаться вѣтрено (о погодѣ).
◀ розвісити | Словарь української мови Борис Грінченко Р розвітритися |
розвішати ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розвітритися
Борис Грінченко
1924
Розві́тритися, риться, гл. безл. Сдѣлаться вѣтрено (о погодѣ).