Словарь української мови (1924)/розвінчати

by Борис Грінченко

◀ розвій

Словарь української мови Борис Грінченко Р розвінчати

розвінчувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розвінча́ти. См. Розвінчувати.