Словарь української мови (1924)/розвідна
| ◀ розвідка | Словарь української мови Р розвідна |
розвідувати ▶ |
|
Розвідна́, но́ї, ж. Разводная, бракоразводный актъ. Тесть уже давав і розвідну, казав, сам добуде, бо дочка нездужа, — так я не схотів. Павлогр. у.