Словарь української мови (1924)/розвідати

by Борис Грінченко

◀ розвід

Словарь української мови Борис Грінченко Р розвідати

розвідка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розві́дати, ся. См. Розвідувати, ся.