Словарь української мови (1924)/розвидніти
◀ розвиднитися | Словарь української мови Р розвидніти |
розвиднюватися ▶ |
|
Розви́дніти. См. Розвидняти.
◀ розвиднитися | Словарь української мови Борис Грінченко Р розвидніти |
розвиднюватися ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розвидніти
Борис Грінченко
1924
Розви́дніти. См. Розвидняти.