Словарь української мови (1924)/розвиднятися
| ◀ розвидняти | Словарь української мови Р розвиднятися |
розвилина ▶ |
|
Розвидня́тися, ня́ється, сов. в. розви́днитися, ниться, гл. = Розвидняти, ніти. Саме розвиднятись стало. НВолынс. у. Вже на дворі стало розвиднятись. Левиц. Пов. 37.