Словарь української мови (1924)/розвеселятися

by Борис Грінченко

◀ розвеселяти

Словарь української мови Борис Грінченко Р розвеселятися

розвести ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розвеселя́тися, ля́юся, єшся, сов. в. розвесели́тися, лю́ся, ли́шся, гл. Развеселяться, развеселиться. Грин. III. 55. Чуб. III. 147. Як о тобі спогадаю, то й розвеселюся. Чуб. V. 277.