Словарь української мови (1924)/розбужатися
◀ розбужати | Словарь української мови Р розбужатися |
розбуркати ▶ |
|
Розбужа́тися, жаюся, єшся, сов. в. розбуди́тися, джу́ся, дишся, гл. Пробуждаться, пробудиться. Встаньте, браття, та розбудітеся. Чуб. V. 911.