Словарь української мови (1924)/розбудити

by Борис Грінченко

◀ розбуватися

Словарь української мови Борис Грінченко Р розбудити

розбужати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розбуди́ти, ся. См. Розбужати, ся.