Словарь української мови (1924)/розбуватися

by Борис Грінченко

◀ розбувати

Словарь української мови Борис Грінченко Р розбуватися

розбудити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розбува́тися, ва́юся, єшся, сов. в. розбу́тися, бу́юся, єшся, гл. Разуваться, разуться. Ох і ночував я в своєї дівчини да й не розбувався. Мет. 240.