Словарь української мови (1924)/розбришкатися

by Борис Грінченко

◀ розбрикатися

Словарь української мови Борис Грінченко Р розбришкатися

розбріхувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розбри́шкатися, каюся, єшся, гл. Раскапризничаться, разважничаться, расхвастаться.