Словарь української мови (1924)/розбовкати
◀ розблягузкати | Словарь української мови Р розбовкати |
розбовкатися ▶ |
|
Розбо́вкати, каю, єш, гл. Раззвонить, разболтать.
◀ розблягузкати | Словарь української мови Борис Грінченко Р розбовкати |
розбовкатися ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розбовкати
Борис Грінченко
1924
Розбо́вкати, каю, єш, гл. Раззвонить, разболтать.