Словарь української мови (1924)/розблюватися
◀ розблискатися | Словарь української мови Р розблюватися |
розблягузкати ▶ |
|
Розблюва́тися, люю́ся, єшся, гл. Начать сильно рвать.
◀ розблискатися | Словарь української мови Борис Грінченко Р розблюватися |
розблягузкати ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розблюватися
Борис Грінченко
1924
Розблюва́тися, люю́ся, єшся, гл. Начать сильно рвать.