Словарь української мови (1924)/розбиш

by Борис Грінченко

◀ розбити

Словарь української мови Борис Грінченко Р розбиш

розбишака ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ро́збиш, ша, м. Разбойникъ. Та тут по ціх лісах розбиші жили. Лебед. у.