Словарь української мови (1924)/розбити
◀ розбирати | Словарь української мови Р розбити |
розбиш ▶ |
|
Розби́ти, ся. См. Розбивати, ся.
◀ розбирати | Словарь української мови Борис Грінченко Р розбити |
розбиш ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розбити
Борис Грінченко
1924
Розби́ти, ся. См. Розбивати, ся.