Словарь української мови (1924)/розбатовувати
| ◀ розбалакувати | Словарь української мови Р розбатовувати |
розбелькотатися ▶ |
|
Розбато́вувати, вую, єш, сов. в. розбатува́ти, ту́ю, єш, гл. Разрѣзывать, разрѣзать на куски. Розбатовують телицю, стегна запікають. Рудан. I. 75.