Словарь української мови (1924)/розан
◀ роза | Словарь української мови Р розан |
розанець ▶ |
|
Роза́н, на́, м. Розга. Дали йому добрих розанів. Повели, пане сотнику, возмутити її розанами. Кв. I. 100.
◀ роза | Словарь української мови Борис Грінченко Р розан |
розанець ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розан
Борис Грінченко
1924
Роза́н, на́, м. Розга. Дали йому добрих розанів. Повели, пане сотнику, возмутити її розанами. Кв. I. 100.