Словарь української мови (1924)/роза

by Борис Грінченко

◀ рожувати

Словарь української мови Борис Грінченко Р роза

розан ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ро́за, зи, ж. Роза. См. Рожа, троянда. Ум. Ро́зонька, ро́зочка. У саду, в саду розонька цвіла. Пішла Катречка розочки щипати, вирвала квіточку, приложила к личеньку. Грин. III. 25.