Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
роз'їздка
Берлін: Українське слово, 1924

Роз'ї́здка, ки, ж. 1) Разъѣздъ. Грин. III. 493. 2) Объѣздъ, рекогносцировка. Запорожці посилали в степи на роз'їздку козаків. Стор. II. 162. Ум. Роз'ї́здочка. А в середу роз'їздочка. Грин. III. 493.