Словарь української мови (1924)/родиво

by Борис Грінченко

◀ родзиночки

Словарь української мови Борис Грінченко Р родиво

родимець ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ро́диво, ва, с. 1) Роды. Померла з родива. Мнж. 191. Не дай Боже, яке в мене за першою дитиною сутужне родиво було. У мене було важке родиво. Сквир. у. 2) Хлѣбъ и полкварты водки, которые отецъ новорожденнаго, вмѣстѣ съ извѣстіемъ о рожденіи несетъ тестю. Мил. 21. 3) Родословная. От се ж воно й родиво починається Господа нашого Ісуса Христа. Лубен. у.