Словарь української мови (1924)/роблений

by Борис Грінченко

◀ робітонька

Словарь української мови Борис Грінченко Р роблений

роблениця ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ро́бле́ний, а, е. 1) Прич. прош. стр. отъ робити. 2) Искуственный. Роблені квітки. Харьк. Роблена сметана. Харьк. Кресало буде роблений магнит, а не природний. Ком. II. Ро́блена ві́дьма. По нар. повѣрью вѣдьма не прирожденная, а наученая. ХС. VII. 449. 3) Бывшій въ работѣ, истощенный работой. Коні роблені, того й такі худі. Каменец. у.