Словарь української мови (1924)/риґувати
| ◀ риґівниця | Словарь української мови Р риґувати |
ридання ▶ |
|
Риґува́ти, ґу́ю, єш, гл. Дурно писать. Ото риґує, — такі карлючки, що й не розбереш. Канев. у.
| ◀ риґівниця | Словарь української мови Борис Грінченко Р риґувати |
ридання ▶ |
|
Словарь української мови — Р
риґувати
Борис Грінченко
1924
Риґува́ти, ґу́ю, єш, гл. Дурно писать. Ото риґує, — такі карлючки, що й не розбереш. Канев. у.