Словарь української мови (1924)/ратуша
| ◀ ратуш | Словарь української мови Р ратуша |
ратушний ▶ |
|
Ра́туша, ші, ж. 1) Городская дума, магистратъ, ратуша. Кв. I. 256. 2) Сельское правленіе. Грин. I. 32.
| ◀ ратуш | Словарь української мови Борис Грінченко Р ратуша |
ратушний ▶ |
|
Словарь української мови — Р
ратуша
Борис Грінченко
1924
Ра́туша, ші, ж. 1) Городская дума, магистратъ, ратуша. Кв. I. 256. 2) Сельское правленіе. Грин. I. 32.