Словарь української мови (1924)/ратиця

by Борис Грінченко

◀ ратайський

Словарь української мови Борис Грінченко Р ратиця

ратище ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ра́тиця, ці, ж. 1) = Ракотиця. 2) = Рак 3? Ум. Ра́тичка. Поприроблюють до підошов (рибалки) залізні ратички та й ходять по льоду безпечне. Черк. у.