Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
ранок
Берлін: Українське слово, 1924

Ра́нок, нку, м. 1) Утро. Ой, журавко, журавко, чого кричиш по ранках? Чуб. V. 461. Я завше Бога прошу з вечора до ранку. Мет. 59. Що-ра́нку. Каждое утро. Що-вечора, що-ранку, то й надінеш новодранку. Ном. № 11241. Ум. Ра́ночок. Чуб. V. 586. Мил. 148.