Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рана
Берлін: Українське слово, 1924

Ра́на, ни, ж. Рана. Од милого пана не болить і рана. Ном. № 9157. Рана загоїться, але зле слово ніколи. Ном. № 12866. Ум. Ра́нка, ра́нонька, ра́йочка. Чуб. V. 821. Ой хто ж тобі раноньки промиє? Чуб. V. 876.