Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
ралити
Берлін: Українське слово, 1924

Ра́лити, лю, лиш, гл. Пахать ралом поперегъ пахоты плугомъ. Чуб. VII. 400. Зробив рало і пішов ралить. Грин. I. 188. Василь стає в людей багачів орати, ралити, сіяти. Левиц. I. 24.