Словарь української мови (1924)/райця

by Борис Грінченко

◀ райце

Словарь української мови Борис Грінченко Р райця

рак ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ра́йця, ці, м. 1) Совѣтникъ. Він каштелян і райця королівський. К. МБ. II. 120. 2) Ратманъ, членъ магистрата. В сватах пішли не аби які люде: бурмистрове та райці магистратські. К. ЧР. 297.