Словарь української мови (1924)/радитися
| ◀ радити | Словарь української мови Р радитися |
радиця ▶ |
|
Ра́дитися, джуся, дишся, гл. Совѣтоваться, совѣщаться. Сами стали радитись, що з нею робити. Кв. I. 94.
| ◀ радити | Словарь української мови Борис Грінченко Р радитися |
радиця ▶ |
|
Словарь української мови — Р
радитися
Борис Грінченко
1924
Ра́дитися, джуся, дишся, гл. Совѣтоваться, совѣщаться. Сами стали радитись, що з нею робити. Кв. I. 94.