Словарь української мови (1924)/піхотою

by Борис Грінченко

◀ піхотинець

Словарь української мови Борис Грінченко П піхотою

піхою ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Піхото́ю нар. = Піхом. Мкр. Н. 14. Дозвольте, дядечку, кинути у вас коня у дворі, а я пійду піхотою. Г. Барв. 211. Душ з двадцять верхи та чоловіка з півтори сотні піхотою. О. 1861. VIII. 96, 97.