Словарь української мови
Борис Грінченко
П
піхом
Берлін: Українське слово, 1924

Пі́хом, нар. Пѣшкомъ. К. ЧР. 359. Пійшли хто піхом, хто возом. Г. Барв. 240. До отця, до матки у гості він і піхом прибуде. АД. I. 130.