Словарь української мови (1924)/пірити
| ◀ пірина | Словарь української мови П пірити |
пір'їна ▶ |
|
Пі́рити, рю, риш, гл. 1) О дождѣ: сильно лить = Піжити 1. А на дворі дощ такий пірить. О. 1862. VIII. 40. 2) Бить, колотить. Грин. III. 446.
| ◀ пірина | Словарь української мови Борис Грінченко П пірити |
пір'їна ▶ |
|
Словарь української мови — П
пірити
Борис Грінченко
1924
Пі́рити, рю, риш, гл. 1) О дождѣ: сильно лить = Піжити 1. А на дворі дощ такий пірить. О. 1862. VIII. 40. 2) Бить, колотить. Грин. III. 446.