Словарь української мови (1924)/піна
| ◀ пімстити | Словарь української мови П піна |
пінити ▶ |
|
Пі́на, ни, ж. Пѣна (у человѣка, животнаго). Волосся піднялось догори, піна била з рота. Стор. МПр. 19.
| ◀ пімстити | Словарь української мови Борис Грінченко П піна |
пінити ▶ |
|
Словарь української мови — П
піна
Борис Грінченко
1924
Пі́на, ни, ж. Пѣна (у человѣка, животнаго). Волосся піднялось догори, піна била з рота. Стор. МПр. 19.