Словарь української мови (1924)/пімстити

by Борис Грінченко

◀ пімста

Словарь української мови Борис Грінченко П пімстити

піна ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пімсти́ти, ся, щу́, ся, стиш, ся, гл. Отомстить. Пімстив свою кару. Ез. V. 28.