Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пізній
Берлін: Українське слово, 1924

Пі́зній, я, є.Поздній. Було се пізньої осени. Г. Барв. 122. Ой жаль мені раннього кування і пізнього літання. Мет. 152.