Словарь української мови (1924)/пізнитися

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пізнитися
Берлін: Українське слово, 1924

Пізни́тися, ню́ся, нишся, гл. Запаздывать, опаздывать. Не люблю пізнитись. Г. Барв. 303. Пізниться з своїм господарством усяка вдова. Г. Барв. 264.