Словарь української мови (1924)/пізнитися
◀ пізнаватися | Словарь української мови П пізнитися |
пізній ▶ |
|
Пізни́тися, ню́ся, нишся, гл. Запаздывать, опаздывать. Не люблю пізнитись. Г. Барв. 303. Пізниться з своїм господарством усяка вдова. Г. Барв. 264.