Словарь української мови (1924)/підцьковувати
| ◀ підцупити | Словарь української мови П підцьковувати |
підцюкати ▶ |
|
Підцько́вувати, вую, єш, сов. в. підцькува́ти, кую́, є́ш, гл. 1) Натравлять, натравить. Підцькував индика собакою. 2) Подзадоривать, подзадорить, раздразнить. Підцьковує Грицька на погибель. Г. Барв. 460. Щоб все, що бачив, росказати і щоб Дареса підцькувать. Котл. Ен. Ще було й діда підцьковує, щоб гриз голову своїй дочці. Чуб. II. 97.