Словарь української мови (1924)/підточини
| ◀ підторкувати | Словарь української мови П підточини |
підточити ▶ |
|
Підто́чини, чин, ж. мн. Самое мелкое зерно, просѣявшееся сквозь решето.
| ◀ підторкувати | Словарь української мови Борис Грінченко П підточини |
підточити ▶ |
|
Словарь української мови — П
підточини
Борис Грінченко
1924
Підто́чини, чин, ж. мн. Самое мелкое зерно, просѣявшееся сквозь решето.