Словарь української мови (1924)/підтоптаний

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підтоптаний
Берлін: Українське слово, 1924

Підто́птаний, а, е. 1) Стоптанный. Підтоптані чоботи. 2) Старый, пожилой, пожившій. Чоловік підтоптаний. Г. Барв. 178. Лучча за мене й не піде, бо я підтоптаний. Г. Барв. 413. Підто́птаний панич. Старый холостякъ.