Словарь української мови (1924)/підтакачка

by Борис Грінченко

◀ підтакати

Словарь української мови Борис Грінченко П підтакачка

підтакувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Підта́качка, ки, об. Поддакивающій человѣкъ. Въ шутку такъ называютъ второго свата (ста́росту). Незабаром — рип у хату до Векли старости: один таки сусід її, а другий, підтакачка, салдат. Кв. II. 118.