Словарь української мови (1924)/підсудок
| ◀ підсудній | Словарь української мови П підсудок |
підсуканець ▶ |
|
Підсу́док, дка, м. Засѣдатель уѣзднаго суда. Тут всякії були цехмистри і ратмани, і бургомистри, судді, підсудки, писарі. Котл. Ен. Суддею був ведмідь, вовки були підсудки. Греб. 365.