Словарь української мови (1924)/підсудній
| ◀ підсудник | Словарь української мови П підсудній |
підсудок ▶ |
|
Підсу́дній, я, є. Находящійся подъ судомъ, подсудимый. Йому не минеться; аби трохи де вкрав, то зараз його зроблять підсуднім чоловіком. Васильк. у. І що то кажіть? Одколи живу на світі, — не траплялося, щоб підсуднього настановили громадським урядником. Васильк. у.