Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підсліпо
Берлін: Українське слово, 1924

Підслі́по, нар. Подслѣповато, не свѣтло. Підсліпо, чадіючи на всю хату, горів його ґніт. Мир. Пов. I. 114.