Словарь української мови (1924)/підсліпий

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підсліпий
Берлін: Українське слово, 1924

Підслі́пий, а, е. Подслѣповатый. Набріхано про дівку, що вона підсліпа, а вона дуже бачуча. Грин. I. 126.