Словарь української мови (1924)/підрадливий
◀ підрадити | Словарь української мови П підрадливий |
підражати ▶ |
|
Підрадли́вий, а, е. Обманчивый. Як п'єш та почуваєшся по сназі, то чоловікові горілка панує, а як же не почуваєшся по сназі, — ото вже підрадлива річ. Лубен. у.