Словарь української мови (1924)/підрадити
| ◀ підра | Словарь української мови П підрадити |
підрадливий ▶ |
|
Підра́дити, джу, диш, гл. Побудить. Не знаю, що мене підрадило вкрасти. Новомоск. у. (Залюб.). См. Підражати.
| ◀ підра | Словарь української мови Борис Грінченко П підрадити |
підрадливий ▶ |
|
Словарь української мови — П
підрадити
Борис Грінченко
1924
Підра́дити, джу, диш, гл. Побудить. Не знаю, що мене підрадило вкрасти. Новомоск. у. (Залюб.). См. Підражати.