Словарь української мови (1924)/підпіячити

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підпіячити
Берлін: Українське слово, 1924

Підпія́чити, чу, чиш, гл. Подкутить. Та там, бач, гуляння було, так ми трохи й підпіячили. Харьк. у.