Словарь української мови (1924)/підправляти
| ◀ підправити | Словарь української мови П підправляти |
підпрягати ▶ |
|
Підправля́ти, ля́ю, єш, сов. в. підпра́вити, влю, виш, гл. Подправлять, поправлять, поправить. Оці дощі хлібець підправлять. Харьк. г.
| ◀ підправити | Словарь української мови Борис Грінченко П підправляти |
підпрягати ▶ |
|
Словарь української мови — П
підправляти
Борис Грінченко
1924
Підправля́ти, ля́ю, єш, сов. в. підпра́вити, влю, виш, гл. Подправлять, поправлять, поправить. Оці дощі хлібець підправлять. Харьк. г.