Словарь української мови (1924)/підправити
| ◀ підпоясниця | Словарь української мови П підправити |
підправляти ▶ |
|
Підпра́вити. См. Підправляти.
| ◀ підпоясниця | Словарь української мови Борис Грінченко П підправити |
підправляти ▶ |
|
Словарь української мови — П
підправити
Борис Грінченко
1924
Підпра́вити. См. Підправляти.