Словарь української мови (1924)/підкочуватися
◀ підкочувати | Словарь української мови П підкочуватися |
підкошувати ▶ |
|
Підко́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. підкоти́тися, чу́ся, тишся, гл. Подкатываться, подкатиться. Котиться хміль із між горо́да та підкотився під ворота. Мет. 194. Під Солодьки підкочувавсь жидівський віз і на йому сидів Антоній Люборацький. Св. Л. 308.